Артем Лоік - Талісман

По окопам і по лісам
завітали у реальний тир…
Та у мене зліва талісман —
це ти.

Люба, я не казав тобі, як там було те все,
навіщо тобі слухати про те болото все…
Я виконав, що ти просила: «не загинь!»,
твоя любов перехрестила штурмовий загін,

наш окремий зведений… Прошу тільки не оди,
а просто, по-людському, Лоік, напиши про «ОДІН»!
І про мою дружину, про її силу молитви,
коли ми влипли… Я думав це вже титри…

Але тепер удома, і за спиною пік цей,
тут одягають «Гучі», і не у моді піксель…
А ми грязюку місимо, поки знайшов ти лук,
та все-таки чистіші ми за багатьох в тилу!

І молитви дружин рятують, як дощі,
тому що щирі — до глибини душі!
А слова політиків пусті, надумані і вчені,
тому що щирі, до глибини кишені…