VovaZiLvova, DOVI - Падали Тіні

Падали тіні на наші гори
Ми ззовні спокійні, всередині горе
Падали тіні, а ми стояли
Сонце зійшло - тіні помирали

Тіні падали і з ними все ставало ясно
Люди прокидаються і це прекрасно
Люди помирають, але Дух є вічний
Навіть коли мандрує у світ потойбічний
Коли здається що ці сни надто глибокі
Пригадаю яким благословенням є спокій
Пригадаю і подякую, що я живий
І нехай гори у тінях, зате наш хребет гірський
На ньому бережемо наше Українське небо
Не завжди те що хочу, але завжди те що треба
Життя мені дарує і я дякувати вчуся
Бути невдячним - це єдине, чого я зречуся
Найважче дякувати тіням, та і це під силу
Хоча б за те що нашу мужність нам самим відкрили
Страх залишився, але більше не керує мною
В мені є Бог, тому я вистою в цьому двобою