Vyshebaba, Kola - Шлях

Богом забуте село
Що у закладках в чорта
Мила, ти можеш тут бути
Впевнена лиш у вчора
Кожен просякнутий снігом шлях
З тих, які йтимуть звідси
Буде дорогою до життя –
Із сумками в бік столиці

Дім твій іще не засипав град
Не змила фосфорна злива
Мила, ти вичерпала ліміт
На власне різдвяне диво
Сядь без вагань, хоч в який вагон
Якщо це направду доля
Вас ще зведуть і сплетуть удвох
Вузли залізничних колій

Лінія фронту сплощує світ
Спрощує кожен вибір
Варто із неї зійти у бік
З'явиться третій вимір
Вулиця тиха додасть об'єм
Сльози не так пектимуть
Погляд, занурений у бульвар
Вчитиме перспективі

Мій милий, я ж не засну
Ні на Різдво, ні у літню спеку
Я тремчу, немов метелик біля вогню
Я тут, крізь постріли й щоденну небезпеку
Біля тебе відчуваю, що живу