Артем Лоік - Літературний тан

Є вулиця Петлюри, нехай він полтавчанин,
та в нього словом плюну, бо він стратив Болбочана!
Не тих ми прославляємо, як зуби не точи на
це все — на новий лад співаємо вірші Тичини,

гребемо вдало лайки, та він слухав агентуру,
вмістився в балалайку і зламав свою бандуру!
Якби не тільки слух, це стадо наше мало, — нюх,
тоді б, можливо, надихав естраду Маланюк!